ЗАПОВІТ ПРО СВОБОДУ

Божий заповіт — це Його угода, якою Він висловлює Свою мету. Приблизно через чотириста років після Потопу Єгова Бог дав додаткову інформацію щодо обіцяного «Насіння». Сим, один із восьми врятованих від Потопу, ще був живий. Згідно з благословенням Ноя на Сима, «Насіння» мало з’явитися в його лінії нащадків, і Бог обрав, щоб ця лінія проходила через Арпахшада. З часом, у Урі Халдейському народилася дитина, і його батько Терах назвав його «Аврамом». Його ім’я означає «величний батько». Він походив із лінії Сима через Арпахшада. Аврам виріс в Урі Халдейському. Оскільки життя Аврама і Сима перетиналося протягом 150 років, Авраам міг безпосередньо від Сима дізнатися про Потоп, умови, що передували йому, а також про Єговину обітницю в Едемі про визволення через «Насіння». Аврам виявив віру в ці речі, а отже, і в Єгову Бога, і з надією очікував дня «Насіння», дня свободи. Це подобалося Богові. Він зважав на Аврама за його віру. Один з нащадків Аврама розповідає, що сталося далі: «Бог слави з’явився нашому батькові Авраамові, коли він був у Месопотамії перед тим, як він оселився в Харані. І сказав йому: Вийди зі своєї землі, від свого роду та піди у край, який Я тобі покажу. Тоді він вийшов з Халдейської землі...